Незареєстрована діяльність та дистанційна робота у 2025 році.

Нереєстрована діяльність та дистанційна робота — законодавство, податки та практика

Незареєстрована діяльність, яку також називають нереєстрованою, є привабливою формою ведення дрібної господарської діяльності без необхідності офіційної реєстрації підприємства. Вона набуває особливої популярності серед штатних працівників та мікропідприємців, які прагнуть отримати додаткове джерело доходу, зберігаючи при цьому стабільність зайнятості. У контексті динамічного розвитку дистанційної роботи виникають питання щодо можливості поєднання цих форм діяльності, а також щодо пов’язаних із цим юридичних, податкових та страхових зобов’язань.

Визначення та правові рамки незареєстрованої діяльності

Незареєстрована діяльність визначена в Законі «Про підприємництво» як господарська діяльність, дохід від якої в жодному місяці не перевищує 75 % мінімальної заробітної плати брутто, та яка не здійснювалася протягом останніх 60 місяців у формі офіційно зареєстрованої господарської діяльності. У 2025 році цей ліміт становить 3 499,50 злотих на місяць (75 % від 4 666 злотих брутто).

Особи, які здійснюють таку діяльність, не зобов’язані вносити запис до CEIDG, а також повідомляти про діяльність до ZUS, GUS чи податкової інспекції з метою реєстрації підприємства. Вони також не зобов’язані вести повний бухгалтерський облік чи сплачувати внески до ZUS за цією діяльністю. Однак вони зобов’язані вести спрощений облік продажів та зазначати доходи й витрати у річній податковій декларації за формою PIT-36, де дохід оподатковується за загальними правилами (17 % або 32 %).

Робота за наймом та незареєстрована діяльність

Польське законодавство не забороняє поєднувати роботу за трудовим договором із веденням незареєстрованої діяльності. Доходи від незареєстрованої діяльності не підлягають обов’язковому сплачуванню внесків на соціальне та медичне страхування, оскільки ці питання вже регулюються роботодавцем у рамках трудового договору. Як наслідок, можна паралельно виконувати обов’язки працівника та розвивати власний бізнес у рамках незареєстрованої діяльності.

Однак важливо, щоб додаткова діяльність не порушувала положень трудового договору, зокрема положень щодо заборони конкуренції. Порушення такої заборони може призвести до розірвання трудового договору без попереднього повідомлення та до вимог про відшкодування збитків з боку роботодавця.

Працівник не зобов’язаний повідомляти роботодавця про початок незареєстрованої діяльності, якщо це не передбачено внутрішніми правилами або специфікою професії (наприклад, для державних службовців або осіб, які обіймають посади з обмеженнями). Однак слід пам’ятати, що така діяльність не може здійснюватися під час основної роботи та не повинна впливати на якість виконання службових обов’язків.

Особливості діяльності в умовах дистанційної роботи

Дистанційна робота, особливо в таких професіях, як віртуальна асистенція, електронна комерція чи онлайн-консалтинг, чудово поєднується з незареєстрованою діяльністю. Особи, які виконують адміністративні завдання, обслуговують клієнтів, готують документи або ведуть профілі в соціальних мережах, можуть скористатися цією формою діяльності, випробовуючи свої послуги без формальних зобов’язань.

Наприклад, віртуальна асистентка, яка надає послуги з управління календарем, обробки електронної пошти та створення простих графіків, має право вести незареєстровану діяльність, якщо її доходи не перевищують місячного ліміту. З розвитком бізнесу перевищення ліміту змусить зареєструвати господарську діяльність.

Важливим аспектом є дотримання положень щодо захисту персональних даних (RODO) та авторських прав стосовно створюваних матеріалів. У контексті віддаленої роботи збереження конфіденційності інформації клієнта та відповідні технічні заходи безпеки є необхідними.

Податкові зобов’язання

Платники податків, які ведуть незареєстровану діяльність, зобов’язані вести спрощений облік продажів, який може вестися у паперовій або електронній формі (наприклад, у таблиці електронного калькулятора). Цей облік слугує для визначення доходу та контролю за дотриманням обмеження у 75 % від мінімальної заробітної плати.

Податковим доходом вважаються суми, фактично отримані або надані у розпорядження протягом календарного року, включаючи вартість послуг у натуральній формі. Однак слід пам’ятати, що для цілей обмеження щомісячного доходу враховуються також суми, що підлягають сплаті, навіть якщо вони ще не були сплачені.

Доходи від незареєстрованої діяльності зазначаються у річній податковій декларації PIT-36 у графі, присвяченому незареєстрованій діяльності. Податок на доходи фізичних осіб розраховується за податковою шкалою, а збиток від незареєстрованої діяльності не може зменшити дохід за трудовим договором.

Соціальне та медичне страхування

Незареєстрована діяльність не пов’язана з обов’язком сплати внесків на соціальне та медичне страхування у зв’язку з її здійсненням. Внески сплачуються виключно за трудовим договором, якщо такий існує. У разі надання послуг на підставі цивільно-правових договорів (наприклад, договору доручення) обов’язок реєстрації в ЗУС та сплати внесків покладається на замовника.

Варто мати на увазі, що особи, які ведуть незареєстровану діяльність і не мають інших підстав для страхування, можуть добровільно приєднатися до системи соціального страхування.

Обмеження та винятки щодо незареєстрованої діяльності

Не кожен може займатися незареєстрованою діяльністю. Умовою є відсутність ведення господарської діяльності протягом останніх 60 місяців. Особи, які раніше були зареєстровані як підприємці, повинні дочекатися закінчення цього періоду, щоб знову скористатися цією формою діяльності.

У рамках незареєстрованої діяльності не можна здійснювати дії, що вимагають концесії, дозволів або внесення до реєстру регульованої діяльності (наприклад, охорона осіб та майна, продаж алкоголю, детективні послуги). Крім того, не допускається ведення діяльності, що конкурує з роботодавцем, якщо у трудовому договорі передбачено відповідну заборону.

Практичні аспекти дистанційної роботи та незареєстрована діяльність

Дистанційна робота забезпечує гнучкість у плані організації часу та місця виконання завдань. Для осіб, які здійснюють незареєстровану діяльність, це дає змогу виконувати замовлення без необхідності оренди офісних приміщень або інвестування в інфраструктуру. Водночас слід пам’ятати, що обов’язки, які випливають із трудових відносин, такі як сумлінність та ретельність, мають дотримуватися, а незареєстрована діяльність не може суперечити виконанню службових обов’язків.

У разі дистанційної роботи працівник також повинен забезпечити належні технічні умови та безпеку даних, особливо якщо в рамках незареєстрованої діяльності він обробляє конфіденційну інформацію або персональні дані своїх клієнтів.

Підсумок

Нереєстрована діяльність є гнучкою та вигідною формою додаткового заробітку, яка чудово вписується в модель дистанційної роботи. Вона дозволяє випробовувати бізнес-ідеї без понесенні витрат на реєстрацію та зобов’язань, пов’язаних з офіційним підприємством. Поєднання її з працевлаштуванням за трудовим договором є допустимим і часто практикується, за умови дотримання обмежень щодо доходів та обов’язків перед роботодавцем.

Особи, зацікавлені в такому рішенні, повинні контролювати щомісячні доходи, вести ретельний облік та дотримуватися положень трудових договорів щодо заборони конкуренції та збереження конфіденційності. Також слід пам’ятати про податкові зобов’язання, зокрема про декларування доходів у формі PIT-36.

У контексті дистанційної роботи незареєстрована діяльність дозволяє повною мірою скористатися гнучкістю цієї моделі, однак вимагає ретельності в організації роботи та дотримання норм щодо захисту даних і прав споживачів. У разі виникнення сумнівів варто проконсультуватися з податковим консультантом або юристом, що спеціалізується на трудовому та підприємницькому праві; якщо вам потрібна підтримка, запрошуємо звернутися до нашого інкубатора підприємництва.